Трансметрополитен. Книга 3. Одинокий город. Око за око. Ненавижу эту дыру

Спайдер Єрусалим — це Хантер Томпсон прийдешніх днів, гонзо-журналіст епохи перемігшого кіберпанку.

Повернувшись в Місто після п'ятирічної відсутності і негайно знову прославившись прямим репортажем про придушення поліцією бунту генномодифікованих трансів, Спайдер грузне у вирі самокопання, політичного цинізму і фармакологічних експериментів.

Тим часом відбушували передвиборчі перегони, і кандидат від «партії закону та порядку», якого з легкої руки Спайдера всі називають Чудовиськом, програв; президентом став каліфорнійський сенатор Гарі Каллаган на прізвисько Веселун. «Я завжди вважав людей кмітливими, — каже Спайдер. — Так, люди розгублені, слабкі, розбиті, але не тупі. А потім ти береш і показуєш їм: ось дві людини хочуть стати президентом. Один — диявол у плоті, але з ним можна мати справу, бо він хоч у щось вірить. Інший же збреше як завгодно, одягне будь-яку маску, тільки щоб сісти в президентське крісло. Але і це ще не все, він тебе ненавидить і рветься до влади, щоб перетворити твоє життя на пекло. І за кого, на твою думку, вони голосують?» Незадовго до своєї перемоги на виборах Веселун пообіцяв Спайдеру: «Нікому не дано так мене принизити. І піти безкарним. Я до тебе доберуся, Єрусалиме. У порошок зітру. У найнесподіваніший момент». Але Спайдер не сидітиме і чекатиме президентської помсти. У нього, як завжди, напоготові план контратаки.