Дневник моих исчезновений

У листопаді 1989 року Хідео Адзума, вже будучи досить відомим мангакою, вийшов з дому за сигаретами і не повернувся. Вибравши найрадикальніший формат дауншифтингу, Адзума зажив життям вуличного волоцюги, будні якого здалися йому куди простіше, ніж вічні дедлайни і неймовірний тиск на роботі, які випалювали до повного морального виснаження.

У своїй автобіографічній манзі Хідео Адзума з великою іронією і гумором розповідає, як приготувати гарячий рамен в порожніх пивних банках, як роздобути куриво з випивкою і як взагалі можна вижити на вулицях Токіо. Він також ділиться спогадами про роботу мангакою до своєї втечі і про наслідки, до яких призвела його життя на вулиці.